Це може статися у випадку смерті власника землі, якщо він не залишив її нікому у спадок, і якщо у нього немає спадкоємців. Те саме стосується не лише земельної власності, а й іншої нерухомості, а також рухомого майна, яким володів покійний.
Майно, яке після смерті його власника нікому не перейшло за правом спадкування, називається виморочним. При цьому, його не можуть таким визнати до тих пір, поки відповідне рішення не винесе суд. При цьому місцеві органи влади можуть подати до суду про визнання майна виморочним не раніше ніж через рік після смерті власника.
Право на землю та інше майно може перейти з приватного у державне у таких випадках: • якщо за законом і за заповітом немає спадкоємців;
• якщо спадкоємці позбавлені права на спадщину;
• якщо спадкоємці відмовилися від свого права на спадщину або не вступили у володіння у відведений законом термін.
Також слід пам’ятати, що людина успадковує разом з правом власності на землю чи іншу нерухомість і всі борги попереднього власника за цим об’єктом. Тому, якщо сума боргу перевищує вартість самого об’єкта, або податок при вступі у спадщину занадто великий, або спадщина знаходиться в аварійному стані (це стосується будинку), то спадкоємець, як правило, відмовляється від нього.
Однак у праві спадкування можуть відмовити і самому спадкоємцю. Це може статися у кількох випадках:
• якщо спадкоємець вчиняв протиправні дії щодо померлого;
• якщо заповіт було складено з застосуванням протиправних методів;
• якщо спадкоємець був позбавлений батьківських прав щодо померлого родича;
• якщо спадкоємець не виконував своїх обов’язків з догляду за заповідачем.
Якщо об’єктом спадщини є нерухомість (будинок чи земля), то його успадковує місцева громада. Все інше майно (рухоме) переходить у власність держави.
