Земельний податок в Українi. Хто і скільки платить

Всі громадяни, які володіють рухомим або нерухомим майном, повинні сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щорічно зобов’язані платити земельний податок, окрім випадків, коли вони звільнені від плати за землю. Про це пише Міністерство юстиції України.

Платниками податку є:

  • власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
  • землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є:

  • земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні;
  • земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Базою оподаткування для розрахунку земельного податку є:

  • нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації - для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;
  • площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не здійснена.

Обов’язок щодо сплати податку за земельну ділянку виникає з моменту реєстрації права на земельну ділянку, при цьому використання земельних ділянок без належного оформлення права власності або користування на них є порушенням закону.

Скільки треба платити:

  • ставка податку за земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки;
  • для земель загального користування - не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;
  • для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% і не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки;
  • а для лісових земель - не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки.

За земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (окрім державної та комунальної форм власності), у розмірі НЕ більше 12% від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проводилася, встановлюється у розмірі:

  • Не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі орної землі за Автономною Республікою Крим або за областю; для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3% і не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі орної землі за Автономною Республікою Крим або за областю;

  • для лісових земель - не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі орної землі за Автономною Республікою Крим або за областю.

Від сплати земельного податку звільняються:

  • особи з інвалідністю I та II групи;
  • особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • особи, визнані законом постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи; на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Однак, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм:

  • для ведення особистого сільського господарства - у розмірі не більше 2 га; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більше 0,25 га, у селищах - не більше 0,15 га, у містах - не більше 0,10 га;
  • для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
  • для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га
  • для ведення садівництва – не більше 0,12 га.

 До переліку видів земельних ділянок, за якими фізичні особи мають право на пільги щодо сплати земельного податку, а не включені земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

 Пільги

 Якщо фізична особа станом на 1 січня поточного року у власності кількох земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, то до 1 травня поточного року має подати Письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки у самостійному обранні /  зміну земельної ділянки до застосування пільги.

 Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду (календарний рік), у якому подано таку заяву.

 Якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року, та/або фізична особа набуває права власності на земельну ділянку/дільниці одного виду використання, така особа подає заяву у застосуванні пільги до контролюючого органу за місцезнаходженням будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних  днів з дня набрання такого права на пільгу та/або права власності.

 Терміни

 Нарахування земельного податку провадиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

 Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та спрямовують (вручають) платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.

 Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 Якщо платник податків виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, наданих контролюючим органами, йому необхідно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.

 Нагадаємо, раніше стало відомо, що чутки про додаткові платежі із землекористувачів, які нібито передбачені в законопроекти №5660, які вже наробив галасу, сильно перебільшені.  Насправді ніякого додаткового податку на город там не передбачено

Нові Старіші