Верховний Суд прийняв рішення, яким розставив усі точки над "і" відносно розділення ремонту квартири колишнього подружжя. На чию сторону стане Феміда в таких випадках. Поділити авто і ремонт квартири До Верховного Суду України звернулася з позовом колишня дружина, в якому просила Феміду визнати авто, куплене за загальні засоби в шлюбі, загальною спільною власністю подружжя. Жінка просила залишити машину у власності відповідача тобто чоловіка і стягнути у свою користь половину її вартості. Проте екс-чоловік звернувся із зустрічним позовом до суду. Він просив поділити побутову техніку, меблі, а також стягнути з позивачки у свою користь половину вартості зроблених поліпшень в її квартирі. Місцевий і апеляційний суди позов колишньої дружини задовольнили повністю, а зустрічний позов її колишнього чоловіка - частково. Відповідачеві відмовили в стягненні вартості поліпшень і ремонту.
Іноді ремонт коштує дорожче, ніж сама квартира
Верховний Суд зазначив, що право вимагати стягнення витрат на проведення ремонту будівлі, що належить власнику, у членів її сім'ї з'являється лише тоді, коли їхні витрати на ремонт приміщення перевищували покладений на них статтею 156 ЖК обов'язок.
Колегія суддів погодилася із укладанням судів попередніх інстанцій. На їхню думку – зазначені гроші за час спільного проживання подружжя були витрачені для ремонту та реконструкції житла, де вони проживали, для покращення умов життя та на користь сім'ї, тому обґрунтовано відмовили у задоволенні зустрічного позову у цій частині.
Обмежена компенсація витрат
Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають, – так вирішив Верховний Суд.
Адвокат, кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко роз'яснює рішення і каже, якщо подружжя зробило навіть дорогий ремонт – це однаково не виконаний борг, а не створення додаткової сумісної власності. Очевидно, що до шлюбу квартира була у власності одного з подружжя, але друга половинка приєдналася до фінансування ремонту. Звичайно, після певних інвестицій житло стало кращим, тому частину вкладених коштів треба розділити на двох. Проте суд вирішив інакше.
У цій ситуації Верховний Суд йде в руслі старої радянської традиції, коли на думку Феміди квартиру можна вважати покращеною лише тоді, коли при реконструкції, а не просто ремонті, збільшено її площу,
– зазначає Василь Мірошниченко.
Адвокат наводить такий приклад: стіни стали вищими і з'явилися прибудови – це покращення умов проживання. У такій ситуації буквально по квадратних або кубічних метрах обраховують розмір покращення та компенсацію отримував той, хто брав участь у реконструкції.
На жаль, такий підхід не враховує сьогоднішніх тенденцій, коли під час ремонту можуть застосовуватися дуже дорогі матеріали, завдяки яким житло значно покращується. Так, обшарпаний будинок може перетворитися на гарне житло. Наприклад, був старий дерев'яний будинок, його обклали цеглою, замінили дах, комунікації тощо. Або інший випадок – звичайна квартирка перетворюється на смарт житло. Але квартира стала набагато дорожчою, проте суди цього не враховують, оскільки керуються застарілим Житловим кодексом УРСР, розробленим і прийнятим ще у 1960-х роках минулого століття.
Чи не найпоширеніша ситуація – ремонт у новобудовах. Після здачі квартири забудовником ще потрібно витратити до 40% вартості житла, щоб довести його до пуття.
Василь Мірошниченко зазначає, що судова практика у вирішенні таких позовів підходить як за старими нормами законодавства, так і за старими традиціями. Адже норми можна було б по-різному тлумачити. Це тенденція, яку Верховний Суд вкотре наголосив.
Тобто якщо інформація в техпаспорті на житло залишилася незмінною, вважається, що жодного поліпшення не відбулося. Ну а той хто з подружжя, хто долучився до витрат на ремонт і не є власником житла, залишається при своєму.
