Впровадження єдиної бази боржників виявило низку істотних аспектів, які потребують уваги з боку державних органів та населення.
Законодавство передбачає діяльність двох категорій виконавців щодо стягнення боргів – державних та приватних структур.
Важливим нововведенням став відкритий доступ до реєстру захищений системою штрафних санкцій за несанкціоноване використання. Це значно спростило процедуру перевірки виконавчих проваджень для банківських установ, нотаріальних контор та реєстраторів під час оформлення різноманітних угод.
Проте існує ризик виникнення ситуацій, коли приватні виконавці можуть перешкоджати укладенню угод щодо врегулювання заборгованості, включаючи операції з нерухомістю, майном чи отримання кредитів. У результаті боржник може опинитися у безвихідному становищі, який змушений приймати невигідні умови. По суті, новий закон надає офіційного статусу колекторської діяльності.
Правова обґрунтованість такого підходу викликає сумніви. Спроба адаптувати європейський досвід поки що не приносить очікуваних результатів через відсутність чіткої регламентації діяльності приватних виконавців та недостатнього досвіду реалізації таких законодавчих ініціатив.
Наслідки поспішного ухвалення цих змін стануть очевидними з часом. Тим не менш, низка фахівців вже висловлює стурбованість і наполягає на скасуванні ухваленого закону.
Законодавство передбачає діяльність двох категорій виконавців щодо стягнення боргів – державних та приватних структур.
Важливим нововведенням став відкритий доступ до реєстру захищений системою штрафних санкцій за несанкціоноване використання. Це значно спростило процедуру перевірки виконавчих проваджень для банківських установ, нотаріальних контор та реєстраторів під час оформлення різноманітних угод.
Проте існує ризик виникнення ситуацій, коли приватні виконавці можуть перешкоджати укладенню угод щодо врегулювання заборгованості, включаючи операції з нерухомістю, майном чи отримання кредитів. У результаті боржник може опинитися у безвихідному становищі, який змушений приймати невигідні умови. По суті, новий закон надає офіційного статусу колекторської діяльності.
Правова обґрунтованість такого підходу викликає сумніви. Спроба адаптувати європейський досвід поки що не приносить очікуваних результатів через відсутність чіткої регламентації діяльності приватних виконавців та недостатнього досвіду реалізації таких законодавчих ініціатив.
Наслідки поспішного ухвалення цих змін стануть очевидними з часом. Тим не менш, низка фахівців вже висловлює стурбованість і наполягає на скасуванні ухваленого закону.
